Стали відомі результати Всеукраїнського архітектурного конкурсу на кращу проєктну пропозицію скульптури на честь Сидора Воробкевича у сквері біля Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича в місті Чернівцях

 

Територія конкурсного проєктування

 

У середу, 3 травня відбулося засідання журі Всеукраїнського відкритого архітектурного конкурсу. У ході розгляду проєктних пропозицій, що були подані на конкурс, журі обрало переможців.

 

До участі в конкурсі зареєструвалось 13 авторів та авторських колективів з різних міст України, а саме з Чернівців, Львова, Києва, Дрогобича, Вижниці та Хотина. Відтак на розгляд журі було подано 11 проєктів.

Метою конкурсу було визначення кращої проєктної пропозиції скульптури на честь Сидора Воробкевича, для увічнення пам’яті та вшанування відомого письменника, композитора, педагога, релігійного діяча Буковини Сидора Івановича Воробкевича в 120-ті роковини з його смерті.

Основним завданням конкурсантів було розробити ескізний проєкт скульптури на честь Сидора Воробкевича у сквері біля Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича в місті Чернівцях, як об’єкт монументального мистецтва у формі погруддя, скульптури або скульптурної композиції або рельєфу (барельєфу, горельєфу).

Авторам було запропоновано обрати форму на свій розсуд, спираючись на авторський задум та просторові особливості ділянки проєктування, розташованої у межах охоронної зони пам’ятки історії національного та світового значення.

 

Так, переможцем конкурсу обрано проєкт під шифром 886107 автор зі Львова:
скульптор Степан Федорин.
Проєкт-переможець отримує грошову винагороду у розмірі 70 000 грн.

Про проєкт.     Одним із завдань, яке поставив перед собою автор, це інтегрувати історичний період життя Сидора Воробкевича в теперішній час. Тому він розмістив дану скульптуру на місці перетину пішохідних шляхів, для більшої взаємодії її із перехожими.

   Сидір Воробкевич у скульптурі автора зображений як філософ і мислитель із глибиною помислів і розумінням історично-культурної перспективи своєї творчої праці в далеке майбутнє. Він рухається від університету до скверу, від студентів до людей. Абсолютно спокійний, зосереджений і весь у роздумах. Постать його має виразний і цільний силует, в русі, що впевнено крокує вперед. Погляд спрямований в далечінь крізь час. В руках тримає книгу, як символ свого безцінного творчого доробку, який він залишив для нас. Одяг священнослужителя підкреслює велич його душі, і створює цільний і монументальний образ всієї скульптури.

   За допомогою усіх цих засобів автор відобразив Сидіра Воробкевича як глибу української культури, і як мислителя духовно-історичного часу, який зараз впевнено крокує серед нас.   

   Дана скульптура задумана так, щоб жити в оточенні людей. Як нагадування жителям міста і студентам, що кожен із них може багато зробити корисного і потрібного в своєму житті, якщо докласти зусиль і впевнено рухатись до поставленої мети.

      Ще пам’ятник Сидору Воробкевичу має інтригу для глядача, оскільки перехожі які ідуть повз Попівський сквер не бачать обличчя скульптури. Вони бачать фігуру із книгою в руках, яка рухом спрямована в глиб скверу. Це провокуватиме підійти, щоб подивитись із фасаду на пам’ятник. Ну і цей прийом працюватиме як запрошення для перехожих, щоб прогулятись чудовим сквером або присісти на лавку і зануритись в роздуми чи просто поспілкуватись.

 

 

Друге місце та премію у розмірі 50 000 грн отримав проєкт під шифром 804408, авторського колективу зі Львова: скульптор Володимир Цісарик, архітектор Дмитро Садовий.

 

 

Про проєкт.     У даній композиції зафіксовано момент роздумів, творчий процес, тобто не безпосередньо написання твору, а процес інтелектуального пошуку,момент коли творча енергія акумулюється у свідомості і от-от має перетворитись на рядки у нотатнику. Саме тому головний акцент у композиції – це портрет, а священича ряса своєю лаконічністю доповнює образ. У цілому фігура є у статичному стані, але ледь вловимий перенос центру тяжіння з опорної ноги творить початок нового кроку, що також символізує перехід із роздумів саме до творчої активності.

Довкола скульптури концентрично внизу розміщені два написи. Спереду – “Сидір Воробкевич”. З боків та позаду найбільш відома цитата автора, слова які, мабуть, з усього його творчого спадку найбільш зрозуміло та концентровано можуть передати ідею з якою Сидір звертався до людей – перші рядки вірша “Рідна мова”.

Композиція зі скульптурою розміщена на перетині основних візуальних осей, разом з тим відділена від композиції з фонтаном. Таким чином ці два різні за функцією акценти не будуть конкурувати, а доповнювати один одного, збагачуючи простір.

Скульптура Сидора Воробкевича співмірна масштабу людини, тому не буде додатково екранувати будівлю, що було передбачено від часу її побудови, а також буде природньо сприйматися поміж озеленення та відвідувачів скверу.

 

 

 

 

 

 

 

Третє місце із премією у розмірі 30  000 грн посів проєкт під шифром 122696, авторського колективу зі Львова: скульптори Володимир Сухорський та Андрій Сухорський.

 

Про проєкт. Постать Сидора Воробкевича зображена в повний зріст в динамічному русі. В правій піднятій руці він тримає перо, в лівій – лист паперу, а його голова повернена в сторону університету. В такому динамічному творчому пориві максимально розкривається багатогранний образ видатної особистості: письменника, композитора, педагога, священника, художника, театрального і громадського діяча, «будителя» національної свідомості українців Буковини.

Автори вважають, що такі видатні постаті нашої держави, як Сидор Воробкевич, які зробили великий внесок в духовний та культурний світ України, повинні бути зображені у повний зріст та припідняті на відповідному постаменті, що підкреслюватиме його велич та нашу повагу до його особистості. Пора ставити пам’ятники видатним українцям в повний зріст, підкреслюючи їх велич і значимість в українській історії.

 

Присутні члени журі конкурсу:

Василь Зазуляк — заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів, член Ради директорів Конфедерації будівельників України;

Вікторія Діденко – начальник управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради;

Дмитро Домітрюк — заступник директора, начальник управління містобудування та архітектури департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, головний архітектор міста;

Ярослав Бойко — архітектор, член Чернівецького регіонального відділення Архітектурної палати України, голова місцевої організації Національної спілки архітекторів України в Чернівецькій області;

Лариса Вандюк – архітектор, член місцевої організації Національної спілки архітекторів України в Чернівецькій області;

Данило Семенцов – архітектор, член місцевої організації Національної спілки архітекторів України в Чернівецькій області;

Мар’ян Стасюк   архітектор, член місцевої організації Національної спілки архітекторів України в Чернівецькій області;

Коротун Ірина – доктор архітектури, професор, завкафедри архітектури та збереження об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, член місцевої організації Національної спілки архітекторів України в Чернівецькій області;

Олег Пікущенко – архітектор, віце-президент Національної спілки архітекторів України, голова Архітектурної палати України;

Юрій Гушкевич – художник, голова Чернівецької обласної організації Національної спілки художників України.

 

___________________________________________________________________

Згодом також буде сформований та опублікований повний каталог конкурсних проєктів.
___________________________________________________________________

Департамент урбаністики та архітектури дякує усім учасникам конкурсу, членам журі, Чернівецькій обласній спілці архітекторів України, Чернівецькій обласній організації Національної спілки художників України, громадській спільноті, та всім залученим до організації та проведення конкурсу!!!

Залишити коментар: